Відбулося експертне обговорення на тему: «Стійкість теплопостачання об’єктів в осінньо-зимовий період 2024/2025». Захід організувала спільнота Energy Club у партнерстві з Міністерством розвитку громад та територій України.
Захід відбувся в онлайн-форматі. До нього долучилися понад 300 учасників, серед яких народні депутати, експерти, представники профільних відомств, центральної та місцевої влади, місцевого самоврядування та комунальних підприємств.
Серед ключових тем обговорення:
- Проблеми забезпечення стабільного постачання тепла під час опалювального сезону;
- Готовність місцевої влади до критичних ситуацій;
- Формування рекомендацій для місцевої влади щодо підвищення готовності до непередбачуваних ситуацій.
У вступному слові Валерій Безус звернув увагу на те, що значною мірою на успішне проходження зими будуть впливати російські атаки по критичній інфраструктурі України. Проте на державному та місцевому рівнях треба оперативно реагувати на ситуацію з теплопостачанням й робити все належне для сталого забезпечення громад теплом.
Член Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, голова підкомітету з питань централізованого водопостачання, водовідведення, виробництва тепла та теплопостачання Євген Пивоваров зазначив, що Україна втратила понад 9 ГВт потужностей, що значно впливає на спроможності. Попри це підприємства теплокомуненерго робить все для стабільного постачання тепла споживачам.
«Ми також розуміємо, що країна працює над системами захисту. В ідеалі, і генерація, як енергетична, так і теплова, має бути захищена системами ППО. В цілому зрозуміло, що держава, попри третій рік війни, має соціально спрямовану тарифну політику. Запроваджено режим ПСО і зафіксовані тарифи на енерго- і теплопостачання. Тобто, країна захищає нашого споживача. Це у нас на першому місці», – підкреслив Євген Пивоваров.
Під час обговорення народний депутат також звернув увагу на те, що зараз громади мають фокусувати свою роботу на децентралізації теплового та енергетичного постачання.
Очільниця Департаменту комунальних послуг Міністерства розвитку громад і територій України Наталія Хоцянівська розповіла про початок опалювального сезону. Станом на 4 листопада, він вже стартував у всіх регіонах, крім Херсонської області. Це повʼязано з температурою повітря.
«Опалювальний сезон 2024/2025 по всім прогнозам може бути одним з найскладніших за період існування України. Маючи постійні обстріли критичної інфраструктури нашої країни та періодичні перебої в електропостачанні, кожна громада, кожний регіон повинні мати конкретний план та алгоритм дій у разі часткового або навіть повного знищення енергетичної інфраструктури. Сьогодні ми спільно з Міністерством енергетики, обласними військовими адміністраціями працюємо над створенням плану внутрішньої спроможності і стійкості енергетичного сектору України», – підкреслила Наталія Хоцянівська.
У роботу запустили 14 883 котелень, що складає 82,6 % від загальної кількості. Опалюється 50 497 житлових будинків (69,9% від загальної кількості), 21 584 об’єктів соціального-культурного призначення, (82,4% від загальної кількості). Міністерство проводить щоденний моніторинг стану проходження опалювального періоду 2024/25 року.
Народний депутат України Олексій Кучеренко зазначив, що наразі великою проблемою у сфері теплокомуненерго стали борги.
«Як на мене, є колосальний обсяг існуючої різниці в тарифах. Зараз в тимчасовій слідчій комісії з питань формування цін на енергоносії та комунальні тарифи, яка була створена декілька днів тому, один з ключових пріоритетів – це дослідити причини і природу таких колосальних боргів, які ламають всю фінансово-економічну модель існування галузі. А також роблять заручниками і місцеві бюджети, і ОМС, і підприємства теплокомуненерго», – вважає нардеп.
Також нардеп звернув увагу, що вже найближчим часом відбудеться зустріч з віцепремʼєр-міністром – міністром розвитку громад і територій Олексієм Кулебою, під час якої буде обговорення пріоритетів та співпраці у сфері теплопостачання.
Заступник директора департаменту із регулювання відносин у сфері теплопостачання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Євген Люлевич зазначив, що зараз вже внесли зміни у законодавство щодо тарифів для когенераційних установок. Ці зміни набули чинності на початку жовтня 2024 року.
Керівник групи технічних експертів Офісу координації проєктів відновлення при Мінрозвитку громад і територій Антон Буяр звернув увагу на важливості запровадження розподіленої генерації. Такі кроки дозволяють громадам залишатися з теплом і світлом навіть після російських атак.
«Пілотним містом, у якому цього року почали запроваджувати розподілену генерацію, став Харків, який зазнає чи не найбільших обстрілів з боку Росії. Було розроблено схему розподіленої генерації, децентралізації теплопостачання міста. Також визначили потужності енергетичного обладнання, яке потрібне у місті. І далі було проведено відповідну роботу з міжнародними партнерами. Надалі цей досвід розповсюджується на всі міста України. Міжнародна спільнота досить активно допомагає нашій країні в постачанні енергетичного обладнання, тому хочу порекомендувати містам не бути пасивними та прикласти максимум зусиль для підвищення енергетичної стійкості наших міст і країни», – підкреслив Антон Буяр.
Про ситуацію на місцях також розповіли представники регіонів. Зокрема, заступниця міського голови Одеси Ганна Познякова зазначила, що в місті вже сформовано резерв альтернативних джерел енергії, а також паливно-мастильних матеріалів. Проте, проблемою для міста лишається різниця у тарифах, відсутність компенсації та ПДФО у бюджеті.
Заступник міського голови Тернополя Владислав Стемківський звернув увагу на те, що місто технічно готове до опалювального сезону, триває робота з когенерації. Проте, фінансовий стан Тернополя є критичним через борг за тарифами.
Директор КП «Черкаситеплокомуненерго» Павло Карась заявив про готовність Черкас до опалювального сезону: місто забезпечене джерелами електроенергії, сформовані плани дій на випадок надзвичайних ситуацій.
Проте, на його думку, необхідно вводити вільний тариф та лібералізувати систему централізованого теплопостачання.
«Наведу приклад по Черкасах. На сьогодні субсидію отримують 2,4% мешканців. Це в рази менше, ніж в ЄС. У середньому в ЄС субсидію отримують близько 10% домогосподарств. Ситуація з тарифом – це проблема. Вирішити її, на моє переконання, можна тільки одним шляхом – зрозуміти, чи теплопостачання є бізнесом, чи соціальною послугою», – вважає Павло Карась.
